Замість звичних нам форм трикутника, квадрата чи кола, фарерська шаль має форму крил метелика. Кожна шаль складається з двох трикутних бічних панелей, трапецієподібного заднього клина, облямівки і плечей, що формуються. Плечові виточки дозволяють шалі зручно лежати на плечах і залишатися на місці навіть за активного руху, без використання шпильок. Носити фарерську шаль одне задоволення завдяки дивовижній формі, розробленій в'язальниця фарерських островів.
Є кілька унікальних та незвичайних прийомів, завдяки яким виходить фарерська шаль. По-перше, петлі набираються з нижнього краю і шаль в'яжеться знизу нагору, поступово звужуючись. Це психологічно простіше, тому що ряди стають дедалі коротшими і в'язати все швидше. Зазвичай набирали 300-350 петель, що відповідало шалі середнього розміру. Але бували й екземпляри із початковою кількістю 700 петель.
Повсякденні шалі просто обв'язувалися гачком, або робилася бахромою. Більш чепурні мали візерункову облямівку
Технологія в'язання: набір петель від задньої частини бейки. Набираємо 8 петель і в'яжемо смугу довжиною 10 см хустковою в'язкою. Це та частина, що знаходиться позаду на шиї. Далі набираємо петлі по довгій стороні бейки, потім по другій короткій стороні (для зручності можна було почати з допоміжної нитки, а зараз насадити відкриті петлі на праву спицю). Таким чином, у нас у роботі петлі по двох коротких сторонах бейки і по одній довгій.
Починаємо формувати шаль: 8 петель бейки пров'язуємо без змін, надбавки робимо відразу після неї і з обох боків центрального клину. Так формуються бічні трикутники. Тут не показані плечові виточки, лише принцип в'язання бічних трикутників.
На цій схемі показано принцип формування плечової виточки. Це задній клин (частина Д) і дві бічні частини (частина С), кожна з яких має крім додатків з боків ще плечові добавки. Усі петлі на спиці повинні бути розподілені наступним чином: короткі сторони бейки продовжуємо в’язати так само, а по довгій стороні бейки петлі розподіляються згідно з цією схемою. Плечові виточки в’яжуться кілька рядів, а бічні надбавки продовжуються до кінця шалі.
Я нарахувала три способи виконання плечових виточок. Вибір методу залежить від малюнка в'язання шалі: з клином по лінії плечового шва, як на схемі вище; з двома лініями, за типом реглану або рівномірними надбавками серіями по кілька петель через кожні 6-8 рядів.
Традиційні данські шалі в'язалися звичайною хустковою гладдю, але ніщо не заважає нам сьогодні використовувати красивіші ажурні візерунки.
